8 фактів про вплив музики на роботу головного мозку

«Без музики життя було б помилкою»

Фрідріх Ніцше

Кантрі, вестерн-свінг, фрі-джаз, блюз, хаус, нойз, рок-н-рол, пауер-поп, джаз-рок, панк-рок, ска, реггі, диско, джаз-реп і т. д. — на сьогоднішній день відомо 17 музичних жанрів і кілька сотень піджанрів, але незважаючи на таке розмаїття, у кожного з них є свої шанувальники.

1. Чи може музика зробити нас щасливішими?

Згідно думку американського теоретика музики Джеральда Левінсона (Jerrold Levinson), музична мова є не менш виразною системою комунікації, ніж звичайний людський мову як предмет вивчення лінгвістики.

Оскільки музика несе в собі набагато більш потужний емоційний заряд, ніж реальні життєві події, сучасні психологи все частіше вдаються до використання музикотерапії. Пояснити її позитивний вплив на стан людини можна хоча б тим, що реакції нашої нервової системи на життєрадісні і сентиментальні музичні твори абсолютно різні. Приміром, учасники недавнього експерименту, прослухавши коротку композицію, інтерпретували нейтральний вираз обличчя як щасливий чи сумний залежно від того, яку мелодію почули.

Емоції, що виникли під впливом музики, можна умовно розділити на два види — сприймаються і відчуті. Це означає, що людина здатна зрозуміти настрій музичного твору, навіть якщо йому ніколи не доводилося відчувати подібні відчуття в реальному житті. Так, при психологічних розладів депресивного характеру весела музика тільки погіршує стан людини, тоді як сумні мотиви, навпаки, повертають у життя яскраві фарби.

2. Як фоновий шум впливає на креативність?

Щоб не зійти з розуму від нудьги під час роботи над яким до болю знайомим завданням — за виконання якогось цілком можливо, ви отримуєте солідну матеріальну винагороду — ви одягаєте навушники, виставляєте потрібну гучність, вибираєте потрібний список відтворення і тиснете кнопку «play», адже так? Як би те ні було, коли мова йде про роботу, що вимагає активації правої півкулі, гучна музика навряд чи зможе допомогти.

Як виявилося, середній рівень шуму є своєрідним каталізатором творчих здібностей. Ускладнюючи процес обробки інформації, фоновий шум стимулює абстрактне мислення і налаштовує мозок людини на креативний робочий режим. Саме тому громадські місця — кафе, літні майданчики, набережні, парки і т. д. — так приваблюють творчих особистостей.

При високому рівні шуму мозок людини занадто перевантажений, так як не тільки намагається абстрагуватися від усіх факторів, що відволікають, але і обробити інформацію настільки якісно, наскільки це можливо.

3. Можна визначити характер людини, знаючи його музичні уподобання?

Результати даного дослідження, проведеного вченими Heriot-Watt University (HWU), вперше довели, що між предпочитаемыми людиною музичними жанрами і його характером існує певна залежність.

У першій частині експерименту 36 518 молодих людей з усього світу повинні були провести ранжування 104 музичних жанрів в залежності від їх особистих переваг. Наступний етап дослідження був дещо складніше: учасникам потрібно було розбитися на пари і спробувати визначити риси характеру своїх партнерів, виходячи з їх списку 10 найбільш прослуховує композицій. Для аналізу були обрані 5 якостей: відкритість новому досвіду, екстраверсія, ввічливість, чесність і емоційна врівноваженість.

Вчені прийшли до наступних висновків:

• шанувальники блюзу креативні, комунікабельні, ввічливі і зарозумілі;
• серед любителів джазу найчастіше зустрічаються творчі, привітні люди з завищеною самооцінкою;
• фанати класичної музики відносяться до інтровертного типу типу особистості, але незважаючи на це, мають високе почуття гідності і неабиякі творчі здібності;
• шанувальники репу товариські і злегка егоїстичні;
• до числа любителів опери належать ввічливі, відкриті, творчі особистості;
• фанати кантрі-енд-вестерна відрізняються своєю працьовитістю та вмінням легко знаходити спільну мову з оточуючими;
• шанувальники реггі (reggae) мають високу самооцінку, креативні і товариські, але ось працьовитість — це точно не про них;
• любителі ритмічної танцювальної музики відносяться до экстравертному типу особистості, володіють певними творчими здібностями, але не відрізняються хорошими манерами;
• у фанатів інді (indie) занижена самооцінка, вони не працьовиті і часто погано виховані;
• шанувальники боллівуду (музика з індійських фільмів) дуже чуйні і доброзичливі;
• дуже часто у любителів важкої музики — хеві-метал (heavy metal), хардкор і т. д. — занижена самооцінка, але вони мають великий творчий потенціал.

Отримані результати дозволили вченим розробити унікальну в своєму роді модель, що відображає зв'язок між музичними вподобаннями і характером людини:

4. Чи варто слухати музику під час водіння?

Існує незліченна кількість гіпотез про дивовижну силу впливу музики на процес водіння, але на жаль, жодна з них не дає відповідь на питання про те, чи безпечно це. Результати недавнього дослідження, проведеного вченими з університету імені Бен-Гуріона (р. Беер-Шева, Ізраїль), дозволили засумніватися в правильності загальноприйнятих припущень про позитивний вплив музики на поведінку водіїв під час керування автомобілем.

Вченими було протестовано, як на водіїв впливає музика, обрана ними самостійно, «безпечні» композиції, запропоновані дослідниками, і повна відсутність будь-якого музичного супроводу. В результаті припущення, зроблені вченими до початку експерименту, повністю підтвердилися: водії допустили найбільшу кількість помилок під час їзди в супроводі обраних ними композицій, трохи менше небезпечних ситуацій виникло в відсутність музичного супроводу, ну а музика, запропонована дослідниками, подіяла на водіїв найбільш сприятливо.

5. Чи існує зв'язок між музикою і логікою?

Як відомо, навчання грі на музичних інструментах в ранньому віці сприятливо впливає на подальший розвиток дитини. У 2008 році Мері Форджерд (Marie Forgeard), Еллен Віннер (Ellen Winner) і Андреа Нортон (Andrea Norton), викладачі Сент-Ендрюського університету (University of St. Andrews), виявили, що діти, які займаються музикою близько трьох років, перевершують своїх однолітків відразу за чотирма показниками: сприйняття інформації на слух, моторика, словниковий запас і логічне мислення.

Таким чином, вчені прийшли до висновку, що багаторічна інтенсивна музична практика має позитивний вплив не тільки на міжпівкульна організацію слухових і рухових функцій, але й на процес перерозподілу психічних функцій між лівою і правою півкулями головного мозку (латерализация).

6. Класична музика впливає на жертв інсульту?

Невелике дослідження, результати якого були опубліковані на сайті Американської асоціації трудотерапії, показало, що класична музика має певні реабілітаційні властивості.

Експеримент проводився за участю 16 пацієнтів, що перенесли інсульт правої півкулі головного мозку. Протягом одного тижня дослідники вели спостереження за тим, як класична музика, білий шум і тиша впливають на уважність і візуальне сприйняття кожного хворого. Отримані результати фіксувалися вченими за допомогою спеціально розроблених візуально-аналогових шкал (ВАШ, зазвичай використовуються для визначення ступеня інтенсивності болю). Як і у випадках з креативністю і водінням, тиша не виправдала очікувань вчених, а от класична музика значно збільшила тривалість концентрації уваги пацієнтів і поліпшила їх візуальну пам'ять.

7. Чому підслуховувати телефонні розмови шкідливо?

В токійському метро є знак, що попереджає про те, що телефонні розмови порушують спокій інших пасажирів. Як з'ясувалося, цьому є наукове пояснення. Згідно з результатами дослідження, проведеного вченими Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (University of California, San Diego), якщо людина стає мимовільним свідком подібного «полудиалога», то його увага розсіюється більше, ніж якщо б він чув повноцінний розмова.

«Згідно з результатами соціального опитування, 82% людей вважають телефонні розмови відверто дратують. Нам було цікаво дізнатися, якому психічному впливу піддаються пасивні слухачі, оскільки сьогодні кожному з нас доводиться приміряти на себе цю роль по кілька разів за день», — говорить керівник дослідження Вероніка Гальван (Veronica Galvan), доцент кафедри психології.

В ході експерименту 164 волонтерам було запропоновано розшифрувати кілька анаграм. В цей час самі дослідники активно спілкувалися між собою або розмовляли по телефону, при цьому учасники навіть не підозрювали, що неналежне нагоди поведінка психологів було також частиною експерименту.

Покінчивши із завданням, ті студенти, для кого фоном послужив телефонна розмова, зізналися, що це істотно знижувало їх швидкість і концентрацію уваги, тоді як друга половина учасників з горем навпіл згадала, про що розмовляли вчені і розмовляли взагалі.

8. Як зробити тренування більш продуктивними?

Учені впродовж довгих років досліджують вплив музики на процес фізичних тренувань. Наприклад, у 1911 році американський вчений Леонард Айрес (Leonard Ayres) виявив, що велосипедисти крутять педалі набагато швидше, слухаючи ритмічну музику, ніж коли їдуть в тиші.

Так происходит, потому что музыка просто-напросто заглушает сигналы об усталости. Тело, чувствуя физическое истощение, посылает в мозг соответствующие импульсы о том, что мышцам необходимо время для восстановления сил. Музыка, в свою очередь, предопределяет подобные сигналы и мотивирует человека заниматься дольше. Нужно заметить, что музыкальное сопровождение особенно полезно во время тренировок с низкой или умеренной интенсивностью, так как боль, возникающая во время сильных нагрузок, игнорировать практически невозможно.

Музичний супровід також допомагає людині розпорядитися своїм енергетичним запасом найбільш ефективним способом. Дослідження, проведене в 2012 році, показало, що велосипедисти, слухають музику під час тренування, споживають на 7% менше кисню, незважаючи на те, що навантаження залишається незмінною.

«Некоторые психологи утверждают, что люди имеют врожденное предпочтение ритма с частотой 2 герца, что эквивалентно 120 ударам в минуту (bpm — количество четвертных нот в минуту, определяющих скорость воспроизведения композиции), хотя для занятий на кардиотренажерах — беговых дорожках, орбитреках, велотренажерах и т. д. — подходит более ритмичная музыка. По мнению исследователей, так называемым “мотивационным потолком”, обеспечивающим пик продуктивности человека, являются композиции с частотой 145 bpm».

Тепер, знаючи про те, як музика впливає на вашу продуктивність, залишилося тільки синхронізувати свої музичні переваги з програмою тренувань.