Різниця між «включив музику фоном» і «слухаю музику»

Нещодавно ми з Джеффрі Моррісоном обмінялися матеріалами на тему прослуховування музики, розглянувши цю тему з діаметрально протилежних позицій. Він написав пост "Музична багатозадачність: "музика на тлі" покращує життя", на що отримав відповідь у вигляді матеріалу "Слухати музику чи ні, ось в чому питання". Діалог продовжився текстом «Музична багатозадачність, частина 2: Чому музика повинна бути завжди і всюди», цією статтею я хочу завершити протистояння.

Я дотримуюсь позиції, що музику потрібно смакувати і «просочуватися нею». Прослуховування музики — це настільки душевний процес, що їм не можна насолодитися мимохідь, «по верхах». Погляд, кинутий мимохідь, на картину великого художника — це не те ж саме, що простояти перед полотном стільки, скільки потрібно для його повного осмислення. Так, погляди, викладені у матеріалах Джеффрі Моррісона, поділяє більшість людей — зараз мало хто слухає музику, попутно не займаючись чим-небудь ще. Але це не означає, що вони мають рацію, ці люди просто не знають, що втрачають. Саме тому я раджу перестати розмовляти, писати SMS та робити інші речі під час прослуховування цієї музики.

Фонова музика — це непогано, і майже кожен її так включає. До того ж таке «слухання» не вимагає від людини практично ніяких зусиль. Звук виступає в ролі своєрідного фільтра і може бути цілком корисний в конкретній ситуації. Неможливо собі уявити хороший ресторан без тихої музики на тлі, м'який джаз може створити дуже приємну атмосферу. Важливо зрозуміти лише одне — фонова музика може вирішувати певні завдання у певних ситуаціях, але не більше того.

Навіщо слухати?

Звичайно, почавши слухати музику, люди замислюються і про якість цього досвіду, деякі купують більш якісне обладнання. У той же час, для фонової музики згодяться як завгодно погані навушники. Якщо ваш «hi-fi» — це Bluetooth-навушники, то складно дорікнути вас в тому, що ви не можете по-справжньому слухати музику. Ніхто не пропонує бігти в магазин і купувати аудіосистему за $5000, почати можна і з апаратури простіше. Навіть не дорога, але якісна акустика може підняти задоволення від прослуховування музики на рівень, який недосяжний для найдорожчих навушників.

Головна порада тут — спробувати слухати з закритими очима. Хоча б один раз.

Закрийтеся в тихій кімнаті і включіть свою улюблену музику, і ви зможете почути в ній те, чого ніколи не чули раніше. Якщо так і станеться, то складно буде протистояти бажанням повторити цей досвід. Може бути, звичайно, нічого такого і не станеться – тоді ви втратите п'ять хвилин, які могли б витратити на виконання будь-яких завдань під фонову музику. Не так вже й погано.

Музика сама по собі не так важлива, важливіше бути «тут і зараз», не відволікатися на другорядні речі. Якщо ви по горло зайняті, перебуваючи посеред саду з прекрасними трояндами, то не зможете відчути їх аромат, але варто тільки відвернутися, як не помітити його просто неможливо. Мова тут не тільки про музику, ця думка підходить і до кіно, їжі, та навіть до роботи. Потрібно вміти пригальмувати і насолодитися тим, що відбувається в даний конкретний момент.

Не варто навіть намагатися виміряти, наскільки інші люди задоволені прослуховуванням музики, і ніколи не потрібно вказувати їм, як це робити «правильно». Є й ті, хто намагається зрозуміти, що такого крутого в балеті, але його просто «не чіпляє». Те ж саме відбувається з оперою або спортом — у всіх свої захоплення.

Я впевнений, що зосереджене прослуховування музики може реально поліпшити її як наживо, так і в записі, але якщо почати при цьому робити щось ще, все в момент знецінюється.